22-23 вересня 2016 року М.Савва та Л.Пильгун на запрошення Мінрегіонбуду взяли участь у семінарі-нараді "Розвиток регіонів. Інструменти та механізми стимулювання розвитку" у м. Одеса.
На заході Представники Мінрегіонбуду відзначили позитивні зміни розвитку регіонів за результатами моніторингу, які полягають у збільшенні обсягів промислового виробництва у 18 регіонах, збільшенні обсягів будівельної продукції у 16 регіонах, збільшенні обсягів надходження капітальних інвестицій у 22 регіонах, збільшенні обсягів прямих іноземних інвестицій у 18 регіонах, зростанні доходів місцевих бюджетів у всіх регіонах (в середньому на 48,4%), уповільненні темпів скорочення обсягу виробництва сільськогосподарської продукції по Україні тощо.
Мінрегіонбуд повністю врахував запропоновані експертами ЕГ ГО «СОВА» зміни до системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів (див. рекомендації). Учасники заходу також долучилися до обговорення наявної системи моніторингу, запропонували більш точні та об’єктивні методи обрахування окремих показників.
М.Савва проаналізував проблеми стратегічного планування в регіонах України (див. презентацію та аудіо запис). Виступ спровокував чимало запитань формулювання зрозумілих і вимірюваних мети, завдань і результатів стратегічного плану, а також необхідності цього документу та його співвідношення з іншими документами (планами заходів, програмами тощо).
Головною ідеєю першого дня заходу була наступна: регіон має перейти на самофінансування, стратегічне та оперативне планування мають бути головними інструментами визначення потреб та розподілу коштів на їх задоволення задля розвитку регіонів та покращення добробуту населення.
9/15/2016
Оцінювання для соціального підприємництва
Соціальне підприємництво стає все більш популярним для вирішення соціальних і екологічних проблем, які бізнес і уряд не вирішує або вирішує неефективно в силу браку ресурсів, відсутність політичного інтересу, неможливість отримати швидкий або більший прибуток, інвестиційну непривабливість.
Між соціальним підприємництвом і бізнесом немає суттєвої різниці: вирішення соціальної проблеми - це тип продукту, який може продавати звичайна комерційна компанія. Різниця між соціальним підприємництвом і корпоративною соціальною відповідальністю полягає в тому, що соціальне підприємство працює на досягнення соціального блага, а прибуткова компанія безоплатно віддає частину свого прибутку на благодійність. «Акціонери» соціального проекту - це люди, що інвестують в успішне вирішення соціальної проблеми.
Практика показала, що соціальне підприємництво може реалізовуватися як через комерційні (орієнтовані на виконання соціальної місії), так і некомерційні (які виконують бізнес-завдання) організації. Структура визначається проблемою і можливостями фінансування в конкретних умовах.
Основним об'єктом діяльності соціальних підприємців є системні зміни, що призводять до довгострокових переваг. Тільки соціальні та екологічні інновації здатні викликати такі зміни. Соціальні підприємці здатні створювати інновації, які не тільки вирішують соціальні та екологічні проблеми, а й сприяють економічним поліпшенням в житті як окремих людей, так і поселень і цілих країн.
Трапляється і так, що, керуючись добрими намірами, підприємець береться за вирішення соціальної проблеми, але лише посилює її. Так, безкоштовна їжа і одяг, наприклад, для вимушеного переселенця має позитивний вплив в короткостроковому періоді і створює серйозні проблеми, якщо надається тривалий час. Соціальні та екологічні проблеми не вирішуються за допомогою разових акцій: нагодувавши одного голодного, не позбавиш світ від голоду. Саме тому для соціального підприємництва важливо ретельно прорахувати не лише економічні наслідки майбутньої діяльності, але й потенційний вплив соціальної ідеї як на цільову аудиторію, так і на громаду чи регіон (в окремих випадках вплив матиме більш глобальні масштаби).
Потенційний вплив соціальної ідеї, або, іншими словами, соціальна цінність, визначається через:
1. трансформацію, глибинну і тривалу соціальну зміну;
2. цінність ідеї (зміни) для цільових благоотримувачів;
3. підтримку спільноти.
Аби соціальна ідея стала бізнес-проектом, мають бути додатково визначені:
1. очікування та прогнози щодо результатів;
2. соціальні повернення на інвестиції;
3. соціальний вплив в грошовому вимірі (монетизація впливу)
4. критерії руху до мети;
5. тощо.
Подібне оцінювання соціальної цінності здійснюється через опитування зацікавлених осіб (у т.ч. філантропів, уряду та приватних інвесторів), вивчення вторинних досліджень з даного питання (книг, публікацій ЗМІ, технічної документації, наукових досліджень), власні розрахунки, прогнози, обґрунтування.
Визначити соціальну та бізнес-цінність ідеї досить складно, - це вимагає спеціальних знань та умінь. Проте подібне оцінювання є обов’язковим як для потенційних інвесторів, так і для громадськості та уряду: соціальне підприємництво потребує якомога більшої кількості прихильників, ресурсів, допомоги у реалізації ідеї, джерел фінансування тощо.
Між соціальним підприємництвом і бізнесом немає суттєвої різниці: вирішення соціальної проблеми - це тип продукту, який може продавати звичайна комерційна компанія. Різниця між соціальним підприємництвом і корпоративною соціальною відповідальністю полягає в тому, що соціальне підприємство працює на досягнення соціального блага, а прибуткова компанія безоплатно віддає частину свого прибутку на благодійність. «Акціонери» соціального проекту - це люди, що інвестують в успішне вирішення соціальної проблеми.
Практика показала, що соціальне підприємництво може реалізовуватися як через комерційні (орієнтовані на виконання соціальної місії), так і некомерційні (які виконують бізнес-завдання) організації. Структура визначається проблемою і можливостями фінансування в конкретних умовах.
Основним об'єктом діяльності соціальних підприємців є системні зміни, що призводять до довгострокових переваг. Тільки соціальні та екологічні інновації здатні викликати такі зміни. Соціальні підприємці здатні створювати інновації, які не тільки вирішують соціальні та екологічні проблеми, а й сприяють економічним поліпшенням в житті як окремих людей, так і поселень і цілих країн.
Трапляється і так, що, керуючись добрими намірами, підприємець береться за вирішення соціальної проблеми, але лише посилює її. Так, безкоштовна їжа і одяг, наприклад, для вимушеного переселенця має позитивний вплив в короткостроковому періоді і створює серйозні проблеми, якщо надається тривалий час. Соціальні та екологічні проблеми не вирішуються за допомогою разових акцій: нагодувавши одного голодного, не позбавиш світ від голоду. Саме тому для соціального підприємництва важливо ретельно прорахувати не лише економічні наслідки майбутньої діяльності, але й потенційний вплив соціальної ідеї як на цільову аудиторію, так і на громаду чи регіон (в окремих випадках вплив матиме більш глобальні масштаби).
Потенційний вплив соціальної ідеї, або, іншими словами, соціальна цінність, визначається через:
1. трансформацію, глибинну і тривалу соціальну зміну;
2. цінність ідеї (зміни) для цільових благоотримувачів;
3. підтримку спільноти.
Аби соціальна ідея стала бізнес-проектом, мають бути додатково визначені:
1. очікування та прогнози щодо результатів;
2. соціальні повернення на інвестиції;
3. соціальний вплив в грошовому вимірі (монетизація впливу)
4. критерії руху до мети;
5. тощо.
Подібне оцінювання соціальної цінності здійснюється через опитування зацікавлених осіб (у т.ч. філантропів, уряду та приватних інвесторів), вивчення вторинних досліджень з даного питання (книг, публікацій ЗМІ, технічної документації, наукових досліджень), власні розрахунки, прогнози, обґрунтування.
Визначити соціальну та бізнес-цінність ідеї досить складно, - це вимагає спеціальних знань та умінь. Проте подібне оцінювання є обов’язковим як для потенційних інвесторів, так і для громадськості та уряду: соціальне підприємництво потребує якомога більшої кількості прихильників, ресурсів, допомоги у реалізації ідеї, джерел фінансування тощо.
Л.Пильгун
9/12/2016
Сіємо розумне… Польський досвід децентралізації для України
9.09.16 у м. Києві відбувся семінар в рамках проекту «Децентралізація на практиці II. Польський досвід децентралізації та самоврядної освіти для лідерів громад з 7-ми областей Центральної України». Організаторами семінару є Фонд TERRA HUMANA (Польща), Товариство Лева, Центр Розвитку Громад «Перспектива» та Експертна група «СОВА».
У семінарі взяли участь представники декількох міністерств, Київської міської Ради та Київської міської державної адміністрації, районних в місті Києві державних адміністрацій, голови сільських, селищних і міських рад (зокрема Києво-Святошинського району Київської області), представники Асоціацій міст України та Асоціації сільських та селищних рад, а також представники громадських рад і громадських організацій, самоврядних утворень. Захід виявився дуже затребуваним – прохання про участь тривали до самого початку семінару
Відкриваючи семінар, голова правлення Експертної групи «СОВА» Михайло Савва підкреслив важливість співпраці влади і громадянського суспільства у реформах децентралізації.
Польські колеги протягом двох років беруть участь у подібних заходах в Україні. На кожному заході розглядався досвід Польщі з децентралізації, а також чинники успіху децентралізації, такі як законодавча база, законослухняність, менталітет.
Дорота Збіньковска, депутат ради столиці Польщі, відповіла на численні запитання щодо досвіду децентралізації Варшави. Учасники семінару цікавились питаннями права власності на комунальні підприємства, заходами підтримки соціального підприємництва, питаннями освітніх закладів та закладів охорони здоров'я тощо, а також розповідали про проблеми децентралізації Києва та області, нагальну потребу створення рад депутатів в районах міста, труднощі об'єднання громад.
Першим питанням до Польських колег було наступне: «Чи був в Польщі тиск центральної влади на громади, щоб змусити їх об'єднатися?». Відповідь виявилася несподіваною: був лише тиск на місцеву владу від людей, які добре розуміли переваги укрупнення громад. В результаті такого укрупнення польські громади отримали самодостатність.
Анджей Кузьміньскі, Павел Ментельскі та Ярослав Біттель розкрили на семінарі наступні питання: децентралізація та адміністративна реформа в Польщі; формування муніципальних утворень і їх права; принципи реформи органів місцевого самоврядування, структура і функціонування органів місцевого самоврядування в Польщі; регулювання системи самоврядування польської столиці; моніторинг реформ та регіонального розвитку в Польщі; участь місцевих громад у формуванні публічних рішень.
За кожним виступом польських фахівців було багато запитань від учасників семінару. Питання ще довго тривали по закінченню заходу. Серед завершальних питань великий блок був присвячений моніторингу та оцінки децентралізації в Польщі. Для польських колег необхідність моніторингу - аксіома: дуже важливо знати, куди і з якою швидкістю йде процес. Поляки вирішили це питання в законі, який визначав весь складний комплекс децентралізації.
Організатори запропонували учасникам продовжити спілкування на на сторінці проекту: https://www.facebook.com/DecentralizationNow.eu/, де можна поставити запитання польським експертам і отримати розгорнуту відповідь. Матеріали, присвячені децентралізації, можна знайти на сайті www.DecentralizationNow.eu. Чимало матеріалів перекладено на українську мову, наприклад, статут однієї з польських гмін. Усі презентаційні матеріали київського семінару також будуть розміщені на цьому сайті.
Даний проект співфінансовано за посередництвом Фонду Міжнародної Солідарності в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії з коштів допомоги задля розвитку Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща, а також Канадського Міністерства Закордонних Справ, Торгівлі і Розвитку (DFATD).
У семінарі взяли участь представники декількох міністерств, Київської міської Ради та Київської міської державної адміністрації, районних в місті Києві державних адміністрацій, голови сільських, селищних і міських рад (зокрема Києво-Святошинського району Київської області), представники Асоціацій міст України та Асоціації сільських та селищних рад, а також представники громадських рад і громадських організацій, самоврядних утворень. Захід виявився дуже затребуваним – прохання про участь тривали до самого початку семінару
Відкриваючи семінар, голова правлення Експертної групи «СОВА» Михайло Савва підкреслив важливість співпраці влади і громадянського суспільства у реформах децентралізації.
Польські колеги протягом двох років беруть участь у подібних заходах в Україні. На кожному заході розглядався досвід Польщі з децентралізації, а також чинники успіху децентралізації, такі як законодавча база, законослухняність, менталітет.
Дорота Збіньковска, депутат ради столиці Польщі, відповіла на численні запитання щодо досвіду децентралізації Варшави. Учасники семінару цікавились питаннями права власності на комунальні підприємства, заходами підтримки соціального підприємництва, питаннями освітніх закладів та закладів охорони здоров'я тощо, а також розповідали про проблеми децентралізації Києва та області, нагальну потребу створення рад депутатів в районах міста, труднощі об'єднання громад.
Першим питанням до Польських колег було наступне: «Чи був в Польщі тиск центральної влади на громади, щоб змусити їх об'єднатися?». Відповідь виявилася несподіваною: був лише тиск на місцеву владу від людей, які добре розуміли переваги укрупнення громад. В результаті такого укрупнення польські громади отримали самодостатність.
Анджей Кузьміньскі, Павел Ментельскі та Ярослав Біттель розкрили на семінарі наступні питання: децентралізація та адміністративна реформа в Польщі; формування муніципальних утворень і їх права; принципи реформи органів місцевого самоврядування, структура і функціонування органів місцевого самоврядування в Польщі; регулювання системи самоврядування польської столиці; моніторинг реформ та регіонального розвитку в Польщі; участь місцевих громад у формуванні публічних рішень.
За кожним виступом польських фахівців було багато запитань від учасників семінару. Питання ще довго тривали по закінченню заходу. Серед завершальних питань великий блок був присвячений моніторингу та оцінки децентралізації в Польщі. Для польських колег необхідність моніторингу - аксіома: дуже важливо знати, куди і з якою швидкістю йде процес. Поляки вирішили це питання в законі, який визначав весь складний комплекс децентралізації.
Організатори запропонували учасникам продовжити спілкування на на сторінці проекту: https://www.facebook.com/DecentralizationNow.eu/, де можна поставити запитання польським експертам і отримати розгорнуту відповідь. Матеріали, присвячені децентралізації, можна знайти на сайті www.DecentralizationNow.eu. Чимало матеріалів перекладено на українську мову, наприклад, статут однієї з польських гмін. Усі презентаційні матеріали київського семінару також будуть розміщені на цьому сайті.
Даний проект співфінансовано за посередництвом Фонду Міжнародної Солідарності в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії з коштів допомоги задля розвитку Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща, а також Канадського Міністерства Закордонних Справ, Торгівлі і Розвитку (DFATD).
9/01/2016
Методика сбора и обобщения лучших практик
Экспертная группа "СОВА" открывает доступ к книге Библиотека лучших практик в области взаимодействия гражданского общества и власти на региональном и местном уровне. Эта работа может быть интересна нашим коллегам из различных стран именно методикой сбора и обобщения лучших практик взаимодействия гражданского общества и власти. При подготовке этого сборника в 2006 - 2007 годах в России в "разгар" административной реформы были найдены и обобщены сотни интересных моделей взаимодействия. Методики взаимодействия, закрепленные нормативными документами и представленные в сборнике, стали доступны для тиражирования. Кроме того, обобщение моделей взаимодействия предоставило возможность делать выводы об уровне диалога гражданского общества и власти. Опыт сбора и обобщения лучших практик особенно важен для тех обществ, которые проводят радикальные социально-экономические реформы.
Підписатися на:
Дописи (Atom)